безприхильний
БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безпритульний.
— Де ж я тепер дінусь? Нуди я еолову прихилю з сиротами? ..Тепер вже я нещаслива й безприхильна навіки! — голосила Онися Степанівна (Н.-Лев., III, 1956, 195).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безприхильний — безприхи́льний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- безприхильний — -а, -е, діал. Безпритульний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безприхильний — БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безпритульний. – Де ж я тепер дінусь? Куди я голову прихилю з сиротами? .. Тепер вже я нещаслива й безприхильна навіки! – голосила Онися Степанівна (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- безприхильний — див. бездомний Словник синонімів Вусика
- безприхильний — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки). Словник синонімів української мови
- безприхильний — Безприхи́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безприхильний — Безприхильний, -а, -е Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62. Словник української мови Грінченка