безприхильний

БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безпритульний.

— Де ж я тепер дінусь? Нуди я еолову прихилю з сиротами? ..Тепер вже я нещаслива й безприхильна навіки! — голосила Онися Степанівна (Н.-Лев., III, 1956, 195).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безприхильний — безприхи́льний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. безприхильний — -а, -е, діал. Безпритульний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безприхильний — БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безпритульний. – Де ж я тепер дінусь? Куди я голову прихилю з сиротами? .. Тепер вже я нещаслива й безприхильна навіки! – голосила Онися Степанівна (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. безприхильний — див. бездомний Словник синонімів Вусика
  5. безприхильний — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки). Словник синонімів української мови
  6. безприхильний — Безприхи́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безприхильний — Безприхильний, -а, -е Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62. Словник української мови Грінченка