безприхильний
БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки). Вночі у брудній камері, забитій бездомними людьми, нагнаними з Борислава, Іван почував себе зовсім погано (С. Колесник); Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка, бездітна, безхатня (Б. Грінченко); А на темних шляхах, біля вогнищ, наче стани циган — безпритульні бурлаки (З. Тулуб); — Я хочу стати за няньку або за економку, бо я, бачте, безприхильна й безпричальна удова (І. Нечуй-Левицький). — Пор. безрі́дний.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безприхильний — безприхи́льний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- безприхильний — -а, -е, діал. Безпритульний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безприхильний — БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безпритульний. – Де ж я тепер дінусь? Куди я голову прихилю з сиротами? .. Тепер вже я нещаслива й безприхильна навіки! – голосила Онися Степанівна (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- безприхильний — див. бездомний Словник синонімів Вусика
- безприхильний — Безприхи́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безприхильний — БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безпритульний. — Де ж я тепер дінусь? Нуди я еолову прихилю з сиротами? ..Тепер вже я нещаслива й безприхильна навіки! — голосила Онися Степанівна (Н.-Лев., III, 1956, 195). Словник української мови в 11 томах
- безприхильний — Безприхильний, -а, -е Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62. Словник української мови Грінченка