безпричасний
БЕЗПРИЧА́СНИЙ, а, е, діал. Байдужий.
На дух-мару́ вона походила з своїм нездвиженим обличчям, із своїм поглядом безпричасним… (Вовчок, І, 1955, 253).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безпричасний — безприча́сний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- безпричасний — -а, -е, діал. Байдужий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безпричасний — Непричетний Словник чужослів Павло Штепа
- безпричасний — БЕЗПРИЧА́СНИЙ, а, е, діал. Байдужий. На дух-мару́ вона походила з своїм нездвиженим обличчям, із своїм поглядом безпричасним... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- безпричасний — Безпричасний, -а, -е Безучастный, холодный. На дух, мару вона походила з своїм поглядом безпричасним. МВ. ІІ. 199. Словник української мови Грінченка