1. Словник української мови в 11 томах

безпричасно

БЕЗПРИЧА́СНО, діал. Присл. до безприча́сний.

Розбігалася чутка, що його [Кармелюка] голоси чути, його погляду стріти, а його краси бачити — ніхто в світі не приміг безпричасно та недбало (Вовчок, І, 1955, 361).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпричасно — безприча́сно прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. безпричасно — БЕЗПРИЧА́СНО, діал. Присл. до безприча́сний. Розбігалася чутка, що його [Кармелюка] голоса чути, його погляду стріти, а його краси бачити – ніхто в світі не приміг безпричасно та недбало (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах