безрогий
БЕЗРО́ГИЙ, а, е.
1. Який не має рогів.
Високий очіпок поламався й увігнувся. Кайдашиха стала шута, як безрога корова (Н.-Лев., II, 1956, 318).
2. у знач. ім. безро́га, гої, ж., жарт. Свиня.
Сутінь [у хліві] по кутках здається зовсім чорною, так що в ній ледве видко, як ворушаться безрогі (Л. Укр., II, 1951, 194);
[Багатий Брат (до Убогого Брата):] Що ти? зовсім з глузду збився, — Тут лузати заходився, Засмітив усю підлогу… От тобі й пусти безрогу! (Олесь, Вибр., 1958, 446).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безрогий — безро́гий прикметник Орфографічний словник української мови
- безрогий — -а, -е. 1》 Який не має рогів. 2》 у знач. ім. безрога, -гої, ж., жарт. Свиня. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безрогий — Гулий, безрогий Словник чужослів Павло Штепа
- безрогий — БЕЗРО́ГИЙ, а, е. 1. Який не має рогів. Наші предки уміли раціонально послуговуватися силою менших братів, використовуючи і вірність собак, і прудкість коней, і могутність безрогих волів (з наук.-попул. літ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- безрогий — Гулий, комолий, шутий Словник синонімів Вусика
- безрогий — БЕЗРО́ГИЙ (про худобу — який не має рогів), ШУ́ТИЙ розм., ГУ́ЛИЙ діал., КОМО́ЛИЙ діал. СВИНЯ́ (самка кнура), ЛЬО́ХА, СВИНЮ́КА (СВИНЯ́КА) розм., БЕЗРО́ГА жарт., РО́ХА розм., ЧЕЧУ́ГА діал., РИ́НДА діал.; СВИНОМА́ТКА (свиня, що дає приплід); ПА́ЦЯ дит. Словник синонімів української мови
- безрогий — Безро́гий, -га, -ге; -ро́гі, -гих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безрогий — Безрогий, -а, -е Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156. Словник української мови Грінченка