безроздільний
БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не поділяється, не поділений ні з ким; повний, цілковитий.
Довге і безроздільне панування самодержавства нагромадило небачену, мабуть, в історії кількість революційної енергії в народі.. (Ленін, 8, 1949, 402).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безроздільний — безрозді́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- безроздільний — -а, -е. Який не поділяється, не поділений ні з ким; повний, цілковитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безроздільний — БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не розподіляється; повний, цілковитий, необмежений. Ідея запровадження унітарної держави визріла в Москві... Словник української мови у 20 томах
- безроздільний — див. неподільний Словник синонімів Вусика
- безроздільний — НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (із сл. влада, панування, воля, право тощо, господар і т. ін. — який не має ніяких обмежень, не поставлений у жодні рамки), ПО́ВНИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ (із сл. влада, панування і т. ін.). Словник синонімів української мови