1. Словник синонімів української мови

безроздільний

НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (із сл. влада, панування, воля, право тощо, господар і т. ін. — який не має ніяких обмежень, не поставлений у жодні рамки), ПО́ВНИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ (із сл. влада, панування і т. ін.). Глибоко розуміючи гнилизну російського необмеженого самодержавства і знаючи інтелектуальну обмеженість царя, він (Вітте), як міг, ..рятував їх (М. Стельмах); Повний абсолютизм! Абсолютна монархія! Необмежений монарх! Хотіли обмежити, — нема чим обмежувати (Остап Вишня); Вона дала Галі повну волю робити, що хоче (І. Франко); Думає (князь) про те, що він був колись абсолютним монархом понад далеким, далеким Нігером (Леся Українка); Мати, виряджаючи її на Каховку, передала дядькам цілковиту владу над нею, доручила їм берегти дівчину від усяких напастей (О. Гончар); Чи досяг (Врангель) тієї безмежної влади, якою так спрагло марив? (О. Гончар); Поле, сінокіс — віддано їй у безроздільне володіння (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безроздільний — безрозді́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безроздільний — -а, -е. Який не поділяється, не поділений ні з ким; повний, цілковитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безроздільний — БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не розподіляється; повний, цілковитий, необмежений. Ідея запровадження унітарної держави визріла в Москві... Словник української мови у 20 томах
  4. безроздільний — див. неподільний Словник синонімів Вусика
  5. безроздільний — БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не поділяється, не поділений ні з ким; повний, цілковитий. Довге і безроздільне панування самодержавства нагромадило небачену, мабуть, в історії кількість революційної енергії в народі.. (Ленін, 8, 1949, 402). Словник української мови в 11 томах