безслихи
БЕ́ЗСЛИХИ, ів, мн., діал. Глушина.
А там, по суворих диких верхах, десь.. в безслихах гніздиться всяка мара, ворожа сила, з якою тяжко боротись (Коцюб., II, 1955, 322).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
БЕ́ЗСЛИХИ, ів, мн., діал. Глушина.
А там, по суворих диких верхах, десь.. в безслихах гніздиться всяка мара, ворожа сила, з якою тяжко боротись (Коцюб., II, 1955, 322).