1. Словник української мови в 11 томах

безсонячний

БЕЗСО́НЯЧНИЙ, а, е. Без сонця, без сонячного світла.

— Ах, матінко моя, що се мусила бути за безсонячна днина, в котрій ти мене на світ привела! (Коб., І, 1956, 366);

Як пізно розвиднювалося тут, у Петербурзі.., яким коротким-коротким був блідий, безсонячний день! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсонячний — безсо́нячний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безсонячний — -а, -е. Без сонця, без сонячного світла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безсонячний — БЕЗСО́НЯЧНИЙ, а, е. Без сонця, без сонячного світла. – Ах, матінко моя, що се мусила бути за безсонячна днина, в котрій ти мене на світ привела! (О. Кобилянська); Як пізно розвиднювалося, .. яким коротким-коротким був блідий, безсонячний день! (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах