безсонячний
БЕЗСО́НЯЧНИЙ, а, е.
Без сонця, без сонячного світла.
– Ах, матінко моя, що се мусила бути за безсонячна днина, в котрій ти мене на світ привела! (О. Кобилянська);
Як пізно розвиднювалося, .. яким коротким-коротким був блідий, безсонячний день! (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсонячний — безсо́нячний прикметник Орфографічний словник української мови
- безсонячний — -а, -е. Без сонця, без сонячного світла. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсонячний — БЕЗСО́НЯЧНИЙ, а, е. Без сонця, без сонячного світла. — Ах, матінко моя, що се мусила бути за безсонячна днина, в котрій ти мене на світ привела! (Коб., І, 1956, 366); Як пізно розвиднювалося тут, у Петербурзі.., яким коротким-коротким був блідий, безсонячний день! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 61). Словник української мови в 11 томах