безсумнівно
БЕЗСУМНІ́ВНО.
1. Присл. до безсумні́вний.
Взявши владу відразу і в Москві і в Пітері (не має значення, хто почне; можливо, навіть Москва може почати), ми переможемо безумовно і безсумнівно (Ленін, 26, 1951, 3);
// у знач. присудк. сл.
Безсумнівно, вона казала правду (Донч., V, 1957, 449).
2. у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь.
Невихід на співанку трьох голосів вона, безсумнівно, сприйняла б як тяжку особисту образу (Смолич, Мир.., 1958, 31).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безсумнівно — безсумні́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безсумнівно — 1》 Присл. до безсумнівний. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь; обов'язково. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безсумнівно — БЕЗСУМНІ́ВНО. 1. Присл. до безсумні́вний. Безсумнівно, що серед репресованих культурних діячів було чимало працівників преси (із журн.); // у знач. пред. Санітарний день прижився у місті. Це – безсумнівно (з газ.). 2. у знач. вставн. сл. Словник української мови у 20 томах
- безсумнівно — див. безумовно; обов'язково; очевидно Словник синонімів Вусика
- безсумнівно — ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підсил., БЕЗУМО́ВНО підсил., БЕЗСУМНІ́ВНО підсил., БЕЗ СУ́МНІВУ підсил., ЗВІ́СНО розм. Словник синонімів української мови