1. Великий тлумачний словник сучасної мови

безсумнівно

безсумні́вно

1》 Присл. до безсумнівний.

2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження певності в чому-небудь; обов'язково.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безсумнівно — безсумні́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. безсумнівно — БЕЗСУМНІ́ВНО. 1. Присл. до безсумні́вний. Безсумнівно, що серед репресованих культурних діячів було чимало працівників преси (із журн.); // у знач. пред. Санітарний день прижився у місті. Це – безсумнівно (з газ.). 2. у знач. вставн. сл. Словник української мови у 20 томах
  3. безсумнівно — див. безумовно; обов'язково; очевидно Словник синонімів Вусика
  4. безсумнівно — ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підсил., БЕЗУМО́ВНО підсил., БЕЗСУМНІ́ВНО підсил., БЕЗ СУ́МНІВУ підсил., ЗВІ́СНО розм. Словник синонімів української мови
  5. безсумнівно — БЕЗСУМНІ́ВНО. 1. Присл. до безсумні́вний. Взявши владу відразу і в Москві і в Пітері (не має значення, хто почне; можливо, навіть Москва може почати), ми переможемо безумовно і безсумнівно (Ленін, 26, 1951, 3); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах