1. Словник української мови в 11 томах

безторжя

БЕЗТО́РЖЯ, я, с., іст. Застій у торгівлі.

Знов почалися скарги на безторжя, на панські фільварки і на суперництво шляхти на ринках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безторжя — безто́ржя іменник середнього роду застій у торгівлі арх. Орфографічний словник української мови
  2. безторжя — БЕЗТО́РЖЯ, я, с., іст. Застій у торгівлі. Знов почалися скарги на безторжя, на панські фільварки і на суперництво шляхти на ринках (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах