1. Словник української мови в 11 томах

безтрепетний

БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ, а, е, заст., поет. Який не виявляє ознак страху; небоязкий; спокійний.

І ворогові лютому проклін Безтрепетними посилав устами (Рильський, Мости, 1948, 21);

Безтрепетні руки тримають штурвал, Літак свій останній бере перевал (Бажан, І, 1946, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безтрепетний — безтре́петний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. безтрепетний — -а, -е, заст., поет. Який не виявляє ознак страху; небоязкий; спокійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безтрепетний — БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ, а, е, поет. Який не виявляє ознак страху; небоязкий; спокійний. І ворогові лютому проклін Безтрепетними посилав устами (М. Рильський); Безтрепетні руки тримають штурвал, Літак свій останній бере перевал (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  4. безтрепетний — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови