1. Словник української мови в 11 томах

безуспішний

БЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний.

Ти на сей труд важкий і безуспішний В сій хвилі кличеш свойого слугу? (Фр., XI, 1952, 280);

Запросини їхні були безуспішні (Смолич, Мир.., 1958, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безуспішний — безуспі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безуспішний — -а, -е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безуспішний — хохл. (безуспешний) марний, даремний Словник чужослів Павло Штепа
  4. безуспішний — БЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний. Ти на сей труд важкий і безуспішний В сій хвилі кличеш свойого слугу? (І. Франко); Запросини їхні були безуспішні (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  5. безуспішний — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови