безуспішний

безуспі́шний

-а, -е.

Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безуспішний — безуспі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безуспішний — хохл. (безуспешний) марний, даремний Словник чужослів Павло Штепа
  3. безуспішний — БЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний. Ти на сей труд важкий і безуспішний В сій хвилі кличеш свойого слугу? (І. Франко); Запросини їхні були безуспішні (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. безуспішний — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. безуспішний — БЕЗУСПІ́ШНИЙ, а, е. Який не дає бажаних наслідків; неуспішний, марний, даремний. Ти на сей труд важкий і безуспішний В сій хвилі кличеш свойого слугу? (Фр., XI, 1952, 280); Запросини їхні були безуспішні (Смолич, Мир.., 1958, 39). Словник української мови в 11 томах