1. Словник української мови в 11 томах

безустанку

БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно.

Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Ірчан, II, 1958, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безустанку — безуста́нку прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. безустанку — присл., рідко. Те саме, що безустанно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безустанку — БЕЗУСТА́НКУ, присл., рідко. Те саме, що безуста́нно. Жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи та вперто мовчала (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  4. безустанку — див. безперервно Словник синонімів Вусика