1. Словник української мови в 11 томах

безхатній

БЕЗХА́ТНІЙ, я, є. Який не має хати, домівки; бездомний.

Безхатні бурлаки п’яніли од них [страхів], а над маєтками плакали сови (Панч, Солом, дим, 1929, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безхатній — безха́тній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безхатній — Бездомний, БЕЗПРИТУЛЬНИЙ; (рід) мандрівний, кочовий; ЕВ. безмаєтний, безсімейний, самотній. Словник синонімів Караванського
  3. безхатній — -я, -є. Який не має хати, домівки; бездомний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безхатній — БЕЗХА́ТНІЙ, я, є, розм. Який не має хати, домівки; бездомний. Безхатні бурлаки п'яніли од них [страхів], а над маєтками плакали сови (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  5. безхатній — див. бідний Словник синонімів Вусика
  6. безхатній — БЕЗДО́МНИЙ (який не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНІЙ (який не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ, БЕЗПРИХИ́ЛЬНИЙ діал., БЕЗПРИЧА́ЛЬНИЙ діал. (позбавлений домашнього притулку, родинної опіки). Словник синонімів української мови
  7. безхатній — Безха́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безхатній — Безхатній, -я, -є Бездомный. Розлетілось по Вкраїні безхатнєє птаство. — затрусилось по будинках вельможнеє панство. К. Досв. 14. Словник української мови Грінченка