1. Словник української мови в 11 томах

безхатченко

БЕЗХА́ТЧЕНКО, а, ч., дорев. Те саме, що безха́тник.

І може б у наймах вік прожив [Тиміш] безхатченком, якби не революція (Минко, Вибр., 1952, 145).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безхатченко — безха́тченко іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безхатченко — безхатько, -а, ч. Те саме, що безхатній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безхатченко — БЕЗХА́ТЧЕНКО, а, ч., розм. Те саме, що безха́тник. І може б у наймах вік прожив [Тиміш] безхатченком, якби не революція (В. Минко). Словник української мови у 20 томах
  4. безхатченко — див. бідний Словник синонімів Вусика
  5. безхатченко — БЕЗДО́МНИК розм. (той, хто не має житла, притулку); БЕЗХА́ТНИК розм., БЕЗХА́ТЧЕНКО розм. рідше (той, хто не має своєї хати); БЕЗПРИТУ́ЛЬНИК, БЕЗПРИТУ́ЛЬНИЙ (звичайно про дітей). Не нагадуйте мені, що я знов сирота і бездомник (А. Словник синонімів української мови
  6. безхатченко — Безха́тченко, -ка, -кові, -ку! -нки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)