безшелесно
БЕЗШЕЛЕ́СНО. Присл. до безшеле́сний.
Спираюсь на мур і годинами стежу, як безшелесне бродять тіні з місця на місце (Коцюб., II, 1955, 413);
Сніг падав безшелесна й рівно (Рильський, І, 1956, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безшелесно — безшеле́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- безшелесно — Присл. до безшелесний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безшелесно — БЕЗШЕЛЕ́СНО. Присл. до безшеле́сний. Спираюсь на мур і годинами стежу, як безшелесно бродять тіні з місця на місце (М. Коцюбинський); Сніг падав безшелесно й рівно (М. Рильський); Із бузини виходить безшелесно брат Домінік (Л. Костенко); Видолком безшелесно летить сова (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
- безшелесно — див. тихо Словник синонімів Вусика
- безшелесно — Безше́лесно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)