1. Словник української мови в 11 томах

безшерстий

БЕЗШЕ́РСТИЙ, а, е. Який не має шерсті.

Зі смертельним жахом, іще безшерсте, як гола дитина, металося порося по подвір’ю (Коцюб., II, 1955, 358).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безшерстий — безше́рстий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безшерстий — -а, -е. Який не має шерсті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безшерстий — БЕЗШЕ́РСТИЙ, а, е. Який не має шерсті. Зі смертельним жахом, іще безшерсте, як гола дитина, металося порося по подвір'ю (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. безшерстий — ГО́ЛИЙ (який не має рослинності, волосся, шерсті, пір'я, листя тощо), ОГО́ЛЕНИЙ, ГОЛІ́СІНЬКИЙ підсил., НАГИ́Й заст.; ЛИ́СИЙ, ПОЛИСІ́ЛИЙ (який не має волосся, рослинності); ПОРО́ЖНІЙ (перев. Словник синонімів української мови
  5. безшерстий — Безше́рстий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)