1. Словник української мови в 11 томах

безідейний

БЕЗІДЕ́ЙНИЙ, а, е. Який не має твердих політичних переконань, поглядів.

Безідейним назвемо хіба чоловіка, у якого нема жодних ідей, се значить, який зовсім не думає ні про які загальні справи (Фр., XVI, 1955, 348);

// Позбавлений ідейного змісту.

Поезія, листи.. та інші матеріали цього часу [1857-1861 рр.] показують Шевченка як активного учасника боротьби.. проти безідейного "чистого мистецтва" (Рад. літ-во, 6, 1957, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безідейний — безіде́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безідейний — -а, -е. Який не має твердих політичних переконань, поглядів. || Позбавлений ідейного змісту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безідейний — БЕЗІДЕ́ЙНИЙ, а, е. Який не має твердих політичних переконань, поглядів. Безідейним назвемо хіба чоловіка, у якого нема жодних ідей, се значить, який зовсім не думає ні про які загальні справи (І. Словник української мови у 20 томах