белетристика
БЕЛЕТРИ́СТИКА, и, ж. Художня література, переважно романи, повісті та оповідання.
Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки (Мирний, V, 1955, 379);
У творах історичного характеру правда повинна бути фактична; в белетристиці, де пригоди вигадані, вона заміняється логічною правдою (Про мист. театру, 1954, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- белетристика — белетри́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- белетристика — [беилеитристиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
- белетристика — -и, ж. Художня література, перев. романи, повісті та оповідання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- белетристика — Краснописьменство Словник чужослів Павло Штепа
- белетристика — БЕЛЕТРИ́СТИКА, и, ж. Художня література, перев. романи, повісті та оповідання. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки (Панас Мирний); Такий успіх піддав мені віри, що белетристика – це моє покликання (М. Словник української мови у 20 томах
- белетристика — • белетристика (від франц. belles-lettres — красне письменство) - в широкому значенні — твори худож. л-ри взагалі; у вужчому — худож. проза (на відміну від поезії і драматургії). Нерідко Б. називають твори худож. прози, призначені для "легкого" читання. Українська літературна енциклопедія
- белетристика — белетри́стика (від франц. belles lettres – красне письменство) в широкому розумінні – художня література, у вузькому – твори художньої прози, призначені для масового читання. Словник іншомовних слів Мельничука
- белетристика — Белетри́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)