белетристика

БЕЛЕТРИ́СТИКА, и, ж. Художня література, переважно романи, повісті та оповідання.

Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки (Мирний, V, 1955, 379);

У творах історичного характеру правда повинна бути фактична; в белетристиці, де пригоди вигадані, вона заміняється логічною правдою (Про мист. театру, 1954, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. белетристика — белетри́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. белетристика — [беилеитристиека] -кие, д. і м. -иец'і Орфоепічний словник української мови
  3. белетристика — -и, ж. Художня література, перев. романи, повісті та оповідання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. белетристика — Краснописьменство Словник чужослів Павло Штепа
  5. белетристика — БЕЛЕТРИ́СТИКА, и, ж. Художня література, перев. романи, повісті та оповідання. Либонь цар повелів: белетристику пропускати без запинки (Панас Мирний); Такий успіх піддав мені віри, що белетристика – це моє покликання (М. Словник української мови у 20 томах
  6. белетристика — • белетристика (від франц. belles-lettres — красне письменство) - в широкому значенні — твори худож. л-ри взагалі; у вужчому — худож. проза (на відміну від поезії і драматургії). Нерідко Б. називають твори худож. прози, призначені для "легкого" читання. Українська літературна енциклопедія
  7. белетристика — белетри́стика (від франц. belles lettres – красне письменство) в широкому розумінні – художня література, у вузькому – твори художньої прози, призначені для масового читання. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. белетристика — Белетри́стика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)