белетрист
БЕЛЕТРИ́СТ, а, ч. Автор прозових художніх творів.
Старинні історики всі, можна сказати, на добру половину белетристи (Фр., XVI, 1955, 383);
— Сього вечора читаю в Літературному товаристві реферат про буковинських белетристів (Л. Укр., V, 1956, 293).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- белетрист — белетри́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- белетрист — -а, ч. Автор прозових художніх творів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- белетрист — Оповідач Словник чужослів Павло Штепа
- белетрист — БЕЛЕТРИ́СТ, а, ч. Автор переважно прозових художніх творів. Старинні [давні] історики всі, можна сказати, на добру половину белетристи (І. Словник української мови у 20 томах
- белетрист — Белетри́ст, -та; -ри́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)