1. Словник української мови в 11 томах

белькотання

БЕЛЬКОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. белькота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Широкоплечий циган.. не звертає уваги ані на тривожне белькотання циганки, ані на вершника, що наближається (Тют., Вир, 1964, 69);

*Образно. Відчувалося, що незабаром жерла їх [гармат] глянуть із-за гори, за цим полетить похапливе й рясне белькотання кулеметів (Епік, Тв., 1958, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. белькотання — белькота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. белькотання — -я, с. Дія за знач. белькотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. белькотання — БЕЛЬКОТА́ННЯ, БЕЛЬКОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. белькота́ти, белькоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Романтичні жагучі слова .. видались тоді професорові наївним дитячим белькотінням (В. Підмогильний); Широкоплечий циган .. Словник української мови у 20 томах
  4. белькотання — див. балаканина; розмова Словник синонімів Вусика
  5. белькотання — Белькота́ння, -ня с. Болтаніе, лепетаніе, бормотаніе. Словник української мови Грінченка