1. Словник української мови в 11 томах

бемкати

БЕ́МКАТИ, ає, недок., розм. Звучати від ударів (про дзвін і т. ін.).

На дзвіниці Софії бемкав великий дзвін (Смолич, Мир.., 1958, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бемкати — бе́мкати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бемкати — -ає, недок., розм. Звучати від ударів (про дзвін і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бемкати — БЕ́МКАТИ, ає, недок., розм. Звучати від ударів (перев. про дзвін). На дзвіниці Софії бемкав великий дзвін (Ю. Смолич); Тихо бемкає малий монастирський дзвін (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. бемкати — ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. бемкати — Бемкати, -каю, -єш гл. 1) = бамкати. 2) Метаться въ разныя стороны. Вх. Зн. 2. Словник української мови Грінченка