1. Словник української мови в 11 томах

бемкання

БЕ́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бе́мкати і звуки, утворювані цієї дією.

Дзвін бемкав оглушливо, він тривожно кликав, і бемкання його зливалося в суцільне важке гудіння (Донч., V, 1957, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бемкання — бе́мкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. бемкання — -я, с., розм. Дія за знач. бемкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бемкання — БЕ́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. бе́мкати і звуки, утворювані цією дією. Здалеку долинуло бемкання дзвонів (В. Малик); Дзвін бемкав оглушливо, він тривожно кликав, і бемкання його зливалося в суцільне важке гудіння (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. бемкання — див. звучання Словник синонімів Вусика