1. Словник української мови в 11 томах

бенгальці

БЕНГА́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. бенга́лець, льця, ч.; бенга́лка, и, ж.). Основне населення Бенгалії.

— Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців (Гончар, Таврія.., 1957, 299).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бенгальці — -ів, мн. (одн. бенгалець, -льця, ч.; бенгалка, -и, ж.). Основне населення Бенгалії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бенгальці — БЕНГА́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. бенга́лець, льця, ч.; бенга́лка, и, ж.). Населення Бенгалії. – Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах