бенгальці
бенга́льці
-ів, мн. (одн. бенгалець, -льця, ч.; бенгалка, -и, ж.).
Основне населення Бенгалії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бенгальці — БЕНГА́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. бенга́лець, льця, ч.; бенга́лка, и, ж.). Населення Бенгалії. – Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- бенгальці — БЕНГА́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. бенга́лець, льця, ч.; бенга́лка, и, ж.). Основне населення Бенгалії. — Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців (Гончар, Таврія.., 1957, 299). Словник української мови в 11 томах