берлина
БЕРЛИ́НА, и, ж., заст. Велике річкове плоскодонне вантажне судно; барка.
По бистрій воді Гуляють берлини, свистять пароходи (Гл., Вибр., 1957, 246);
Мов великі палаци, ходили [по лиману] судна, берлини, баркаси, плоти (Мирний, II, 1954, 77);
*У порівн. Далі пісня не йшла. Тягли її, як важку берлину проти води (Довж., Зач. Десна, 1957, 482).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- берлина — берли́на іменник жіночого роду барка іст. Орфографічний словник української мови
- берлина — -и, ж., заст. Велике річкове плоскодонне вантажне судно; барка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- берлина — БЕРЛИ́НА, и, ж., заст. Велике річкове плоскодонне вантажне судно; барка. По бистрій воді Гуляють берлини, свистять пароходи [пароплави] (Л. Словник української мови у 20 томах