бешкетування
БЕШКЕТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бешкетува́ти.
Буйне, завойовницьке бешкетування було саме в розпалі (Гончар, Таврія, 1957, 562);
Бешкетування іспанців.. викликали обурення по всій країні (Іст. середніх віків, 1955, 184).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бешкетування — бешкетува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бешкетування — -я, с. Дія за знач. бешкетувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бешкетування — БЕШКЕТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. бешкетува́ти. Буйне, завойовницьке бешкетування було саме в розпалі (О. Гончар); Бешкетування чужоземних завойовників викликали обурення по всій країні (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- бешкетування — Бешкетува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)