1. Словник української мови в 11 томах

бешкетувати

БЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Чинити бешкет, колотнечу.

— Сором ховатися — умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (Вас., І, 1959, 245);

// Чинити розбій, насильство.

Хвилею по цілій країні прокотились погроми.. А по селах.. бешкетує цареве військо, катуючи народ, вбиваючи, евалтуючи, в полон забираючи… (Головко, II, 1957, 311);

// Порушувати дисципліну, пустувати.

В школі бешкетував [Валя], і батька щоразу викликали до вчителя (Гончар, IV, 1960, 79);

*Образно. Рве знамена вітер, бешкетує, налітає вихором здаля (Дмит., Вірші.., 1949, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бешкетувати — (порушувати порядок) бушувати, буянити, галабурдити, колобродити, (зі злочинством) хуліганити. Словник синонімів Полюги
  2. бешкетувати — бешкетува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. бешкетувати — Скандалити, галабурдити, содомити, колобродити, броїти; (- дітей) витворяти, робити збитки, ходити на головах, (у школі) порушувати дисципліну. Словник синонімів Караванського
  4. бешкетувати — -ую, -уєш, недок. Чинити бешкет, колотнечу. || Чинити розбій, насильство. || Порушувати дисципліну, пустувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бешкетувати — БЕШКЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Чинити бешкет, колотнечу. – Сором ховатися – умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (С. Васильченко); // Чинити розбій, насильство. Хвилею по цілій країні прокотились погроми .. А по селах .. Словник української мови у 20 томах
  6. бешкетувати — див. пустувати Словник синонімів Вусика
  7. бешкетувати — БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. бешкетувати — Бешкетува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)