1. Словник української мови в 11 томах

бивні

БИ́ВНІ, ів, мн. (одн. би́вень, вня, ч.). Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.).

Мамут.. копирснув землю великими бивнями й ліг (Ю. Янов., І, 1958, 94);

Зуби в слонів своєрідні. Спереду з рота стирчать два бивні. Це видозмінені різці (Зоол., 1957, 163).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бивні — -ів, мн. (одн. бивень, -вня, ч.). Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бивні — БИ́ВНІ, ів, мн. (одн. би́вень, вня, ч.). Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.). Мамут [мамонт] .. копирснув землю великими бивнями й ліг (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. бивні — Дуже розвинені різці верхньої щелепи у слонів, що їх іноді неправильно називають іклами; ростуть протягом усього життя тварини; з б. одержують слонову кістку. Універсальний словник-енциклопедія