бивні
БИ́ВНІ, ів, мн. (одн. би́вень, вня, ч.).
Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.).
Мамут [мамонт] .. копирснув землю великими бивнями й ліг (Ю. Яновський);
На Сумщині повсюдно знаходили і продовжують знаходити кістки і бивні мамонтів (з наук.-попул. літ.);
Зуби в слонів своєрідні. Спереду з рота стирчать два бивні. Це видозмінені різці (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бивні — -ів, мн. (одн. бивень, -вня, ч.). Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бивні — Дуже розвинені різці верхньої щелепи у слонів, що їх іноді неправильно називають іклами; ростуть протягом усього життя тварини; з б. одержують слонову кістку. Універсальний словник-енциклопедія
- бивні — БИ́ВНІ, ів, мн. (одн. би́вень, вня, ч.). Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.). Мамут.. копирснув землю великими бивнями й ліг (Ю. Янов., І, 1958, 94); Зуби в слонів своєрідні. Спереду з рота стирчать два бивні. Це видозмінені різці (Зоол., 1957, 163). Словник української мови в 11 томах