1. Словник української мови в 11 томах

бинтований

БИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до бинтува́ти.

Кінця він не знає бинтованим ранам своїм (Мал., II, 1956, 138).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бинтований — бинто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. бинтований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до бинтувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бинтований — БИНТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до бинтува́ти. Поранення, бинтоване нашвидкуруч; // у знач. прикм. Кінця він не знає бинтованим ранам своїм (А. Малишко). Словник української мови у 20 томах