благовісно
БЛАГОВІ́СНО. Присл. до благові́сний.
Голос боротьби, безсмертності і слави, Як гімн вітчизни, гордо нам звучить. Як східний вітер, він прилинув благовісне (Бажан, Роки, 1957, 214).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благовісно — благові́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- благовісно — БЛАГОВІ́СНО, уроч. Присл. до благові́сний. І того далекого дня погода була такою, як нині: мороз і сонце! Але тепер ще й так благовісно сяють тут бані відродженої церкви Святої Покрови (з газ.). Словник української мови у 20 томах