1. Словник української мови в 11 томах

благовісниця

БЛАГОВІ́СНИЦЯ, і, ж., книжн., рідко. Жін. до благові́сник.

*Образно. Дорога й праця — сестри рідні І благовісниці живі (Рильський, Поеми, 1957, 187).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благовісниця — благові́сниця іменник жіночого роду, істота книжн. Орфографічний словник української мови
  2. благовісниця — -і. Жін. до благовісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благовісниця — БЛАГОВІ́СНИЦЯ, і, ж., уроч. Жін. до благові́сник 2. * Образно. Дорога й праця – сестри рідні І благовісниці живі (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. благовісниця — Благові́сниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)