1. Словник української мови в 11 томах

благодійність

БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж., дорев. Подавання приватними особами матеріальної допомоги, підтримки бідним, сиротам і т. ін.

Добре вчинив той чоловік, що взяв на глум інквізитора за лицемірну благодійність ченців, які дають убогим те, що годилось би свиням згодувати або геть викинути (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 74);

Дитинство своє провела [Докія Григорівна] в притулку, який утримувала вдова-поміщиця. Любила вона.., коли в газетах вихваляли її благодійність (Донч., IV, 1957, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благодійність — благоді́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. благодійність — Альтруїстична діяльність, спрямована на надання фінансової та іншої допомоги тим, хто її потребує, на поліпшення умов функціонування суспільства та його частин. Може здійснюватися приватними особами, громадськими та релігійними організаціями і державою. Словник із соціальної роботи
  3. благодійність — див. благодійництво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благодійність — БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Добровільна безкорислива пожертва – матеріальна, фінансова, організаційна, інформаційна і т. ін. Дитинство своє провела [Докія Григорівна] в притулку, який утримувала вдова-поміщиця. Любила вона.. Словник української мови у 20 томах
  5. благодійність — ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм. Словник синонімів української мови
  6. благодійність — Благоді́йність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)