1. Словник української мови в 11 томах

благополучний

БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який перебуває в доброму стані; який щасливо, успішно відбувається чи закінчується; щасливий, успішний, добрий.

Була вчора благополучна, а вночі і занедужала (Сл. Гр.);

[Микола:] Ну, прощай, брат, благополучної тобі дороги (К.-Карий, І, 1960, 326);

Комплектувати свиноферми необхідно тільки з поголів’я благополучних щодо чуми місцевостей (Соц. твар., 7, 1956, 55).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благополучний — благополу́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. благополучний — Благополучний чи щасливий? «Фактичні результати перельоту, благополучна посадка важкої двомоторної машини в районі боліт і озер... — неперевершений приклад високої майстерності, доблесті», — читаємо в журналі. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. благополучний — -а, -е. Який перебуває в доброму стані; який щасливо, успішно відбувається чи закінчується; щасливий, успішний, добрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благополучний — БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який перебуває в доброму стані; який щасливо, успішно відбувається чи закінчується; щасливий, успішний, добрий. Була вчора благополучна, а вночі і занедужала (Сл. Гр.); [Микола:] Ну, прощай, брат, благополучної тобі дороги (І. Словник української мови у 20 томах
  5. благополучний — див. вихований; щасливий Словник синонімів Вусика
  6. благополучний — УСПІ́ШНИЙ (який супроводжується або завершується успіхом), ЩАСЛИ́ВИЙ, ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ рідше), УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ) рідше; БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм.; БЛИСКУ́ЧИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ (з дуже великим успіхом). Словник синонімів української мови
  7. благополучний — Благополучний, -а, -е Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала. Лебед. у. Словник української мови Грінченка