благополучний

УСПІ́ШНИЙ (який супроводжується або завершується успіхом), ЩАСЛИ́ВИЙ, ВДА́ЛИЙ (УДА́ЛИЙ рідше), УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ) рідше; БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм.; БЛИСКУ́ЧИЙ, ТРІУМФА́ЛЬНИЙ (з дуже великим успіхом). Тільки підтягнувши артилерію, нашим військам вдалося розгорнути успішний наступ (Григорій Тютюнник); Тим часом Максимові стало відомо, що вдала висадка великого десанту відбулася (Н. Рибак); Дехто розказував про свої вдатні чи не зовсім вдатні останні екзамени (І. Нечуй-Левицький); За місяць у Кудрейка не було вже жодного невлучання. Уперте тренування давало блискучі наслідки (О. Донченко).

ЩАСЛИ́ВИЙ (який приносить або приніс щастя, успіх, удачу), РА́ДІСНИЙ, ГА́РНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ книжн., ЩА́СНИЙ розм. Багато поля Комусь дала щаслива доля (Л. Глібов); Гримить! Тайна дрож пронимає народи, .. Мільйони чекають щасливої зміни (І. Франко); "От буде радий Роман! Піде його смуток на болота та на пущі!" — думала баба, несучи додому радісну звістку для Романа (І. Нечуй-Левицький); Чи де бенкет, чи де обід, Або весіллячко, родини, — Такої гарної години Ніколи не втеряю я (Л. Глібов); Через п'ять днів Люба йде у відпустку, — жде не діждеться того вимріяного золотого дня (І. Волошин); Благополучний рік; Щасну долю молодим судили (П. Куліш). — Пор. благода́тний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благополучний — благополу́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. благополучний — Благополучний чи щасливий? «Фактичні результати перельоту, благополучна посадка важкої двомоторної машини в районі боліт і озер... — неперевершений приклад високої майстерності, доблесті», — читаємо в журналі. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  3. благополучний — -а, -е. Який перебуває в доброму стані; який щасливо, успішно відбувається чи закінчується; щасливий, успішний, добрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благополучний — БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який перебуває в доброму стані; який щасливо, успішно відбувається чи закінчується; щасливий, успішний, добрий. Була вчора благополучна, а вночі і занедужала (Сл. Гр.); [Микола:] Ну, прощай, брат, благополучної тобі дороги (І. Словник української мови у 20 томах
  5. благополучний — див. вихований; щасливий Словник синонімів Вусика
  6. благополучний — БЛАГОПОЛУ́ЧНИЙ, а, е. Який перебуває в доброму стані; який щасливо, успішно відбувається чи закінчується; щасливий, успішний, добрий. Була вчора благополучна, а вночі і занедужала (Сл. Гр.); [Микола:] Ну, прощай, брат, благополучної тобі дороги (К. Словник української мови в 11 томах
  7. благополучний — Благополучний, -а, -е Благополучный, здоровый. Була звечора благополучна, а вночі і занедужала. Лебед. у. Словник української мови Грінченка