1. Словник української мови в 11 томах

благотворитель

БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Те саме, що благоді́йник.

Ніде там не було видно портрета.. Навіть Богдана Хмельницького і благотворителів монастиря і академії (Н.-Лев., І, 1956, 364).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благотворитель — благотвори́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. благотворитель — -я, ч. Те саме, що благотворець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. благотворитель — БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Те саме, що благоді́йник. Ніде там не було видно портрета.. Навіть Богдана Хмельницького і благотворителів монастиря і академії (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. благотворитель — ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ заст., ЛАСКА́ВЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови