1. Орфографічний словник української мови

благотворитель

благотвори́тель

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благотворитель — -я, ч. Те саме, що благотворець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. благотворитель — БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Те саме, що благоді́йник. Ніде там не було видно портрета.. Навіть Богдана Хмельницького і благотворителів монастиря і академії (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  3. благотворитель — ДОБРОДІ́ЙНИК (той, хто надає комусь допомогу, підтримку), БЛАГОДІ́ЙНИК, ФІЛАНТРО́П, ДОБРОЧИ́НЕЦЬ рідше, ДОБРО́ДІЙ розм., БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ заст., МИ́ЛОСТИ́ВЕЦЬ заст., ЛАСКА́ВЕЦЬ заст. Словник синонімів української мови
  4. благотворитель — БЛАГОТВОРИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Те саме, що благоді́йник. Ніде там не було видно портрета.. Навіть Богдана Хмельницького і благотворителів монастиря і академії (Н.-Лев., І, 1956, 364). Словник української мови в 11 томах