1. Орфографічний словник української мови

благотворець

благотво́рець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благотворець — -рця, ч. Той, хто творить добро. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. благотворець — БЛАГОТВО́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Те саме, що доброді́йник. А народився благотворець Святий Миколай у Малій Азії. Коли багаті батьки лишили йому велику спадщину, – роздав усе бідним (із журн.). Словник української мови у 20 томах