1. Великий тлумачний словник сучасної мови

благотворець

благотво́рець

-рця, ч.

Той, хто творить добро.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благотворець — благотво́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. благотворець — БЛАГОТВО́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Те саме, що доброді́йник. А народився благотворець Святий Миколай у Малій Азії. Коли багаті батьки лишили йому велику спадщину, – роздав усе бідним (із журн.). Словник української мови у 20 томах