1. Словник української мови в 11 томах

блазнювати

БЛАЗНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

1. Бути блазнем (у 2 знач.).

Став [Тиміш] мандрівним лицедієм, блазнював на базарі перед усією громадою (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 184).

2. перен., зневажл. Удавати з себе дурника, штукаря.

[Ольга:] Коли ви перестанете блазнювати, Бобочка? Невже ви не можете говорити нормально? (Собко, П’єси, 1958, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блазнювати — блазнюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. блазнювати — -юю, -юєш, недок. 1》 Бути блазнем (у 2 знач.). 2》 перен., зневажл. Удавати з себе дурника, штукаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блазнювати — БЛАЗНЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Бути блазнем (у 2 знач.). Став [Тиміш] мандрівним лицедієм, блазнював на базарі перед усією громадою (О. Ільченко). 2. перен., зневажл. Удавати з себе дурника, штукаря. [Ольга:] Коли ви перестанете блазнювати, Бобочка?... Словник української мови у 20 томах
  4. блазнювати — див. жартувати; піддобрюватися; пустувати Словник синонімів Вусика