блискучість
БЛИСКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до блиску́чий.
[Олена (Бере намисто):] Дороге та блискуче!..Оця-то блискучість і красує очі, ..і дурить серце, і ламає волю!.. (Кроп., І, 1958, 472).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блискучість — блиску́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- блискучість — -чості, ж. Абстр. ім. до блискучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блискучість — БЛИСКУ́ЧІСТЬ, чості, ж. Абстр. ім. до блиску́чий. [Олена (бере намисто):] Дороге та блискуче! .. Оця-то блискучість і красує очі, .. і дурить серце, і ламає волю!.. (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах