1. Словник української мови в 11 томах

блистіти

БЛИСТІ́ТИ, блищу́, блисти́ш, недок., рідко. Те саме, що блища́ти 1.

Веселе сонечко блистить, Проміння щедро ллє (Граб., І, 1959, 327);

По тім боці Пруту простяглася широка рівна низина, заросла лозою, з болотами, в яких і досі блистіла до сонця вода (Мак., Вибр., 1956, 426);

Хмари розповзлися — виглянуло сонечко. Обмиті дощем, блистіли в траві зірки (Горд., Дівчина.., 1954, 150).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блистіти — блисті́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. блистіти — блищу, блистиш, недок., рідко. Те саме, що блищати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блистіти — Кресати, креснути, кресонути, викресати, викреснути, закресати, зікресати, скресати, скреснути, лискати, писнути, лискнути, вилискувати, вилискати, повилискувати, вилискуватися, вилиснутися, злискати, злиснути, позлискати, полискувати, полискати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. блистіти — БЛИСТІ́ТИ, блищу́, блисти́ш, недок., рідко. Те саме, що блища́ти. Веселе сонечко блистить, Проміння щедро ллє (П. Грабовський); По тім боці Пруту простяглася широка рівна низина, заросла лозою, з болотами, в яких і досі блистіла до сонця вода (О. Словник української мови у 20 томах
  5. блистіти — див. блищати Словник синонімів Вусика
  6. блистіти — БЛИЩА́ТИ чим і без додатка (давати блиск, бути блискучим, відбиваючи світло), БЛИСТІ́ТИ рідко, БЛИЩА́ТИСЯ без додатка, рідко, СВІТИ́ТИСЯ підсил., СВІТИ́ТИ підсил., СЯ́ЯТИ підсил., СІЯ́ТИ підсил. заст., поет., ПРОМЕНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови