1. Словник української мови в 11 томах

блощиця

БЛОЩИ́ЦЯ, і, ж.

1. Невелика сплюснена хоботна комаха — паразит тварин і людини.

— Тут, прошу пана, найукусливіші блощиці на всі гори (Фр., IV, 1950, 281);

Розплющив очі [Федір Прокопович] й задумався: чого це він прокинувся, чи хтось пройшов через комірчину, де він спав, чи блощиці розбудили? (Трубл., І, 1955, 82);

*У порівн. Лец-Отаманів побачив, як долиною, мов блощиці по стіні, в безладді повзала кіннота в австрійських кунтушах і галицьких мазепинках (Панч, І, 1956, 206).

2. Невелика хоботна комаха — паразит рослин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блощиця — блощи́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. блощиця — -і, ж. 1》 Невелика сплюснена хоботна комаха – паразит тварин і людини. 2》 Невелика хоботна комаха – паразит рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блощиця — БЛОЩИ́ЦЯ, і, ж. 1. Невелика сплюснута хоботна комаха ряду клопів – паразит людини і тварин. – Тут, прошу пана, найукусливіші блощиці на всі гори (І. Словник української мови у 20 томах
  4. блощиця — годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю. Фразеологічний словник української мови
  5. блощиця — Блощи́ця, -ці, -цею; -щи́ці, -щи́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)