1. Фразеологічний словник української мови

блощиця

годува́ти во́ші (во́шей, бліх, ну́жу, блощи́ці і т. ін.). Перебувати в поганих побутових умовах; жити дуже бідно, злидарювати. — А потім ще йди, значить, і воюй за пана, іди, значить, воші в окопах годуй (Ю. Яновський); Годуючи бліх по татарських хуторах, самотуж тягаючи плуга на будуванні залізниці.., він мав змогу спостерігати за всіма готуваннями, що велися на перешийку (О. Гончар); Ще й кирпу гне… мов їй гірше тепер, ніж тоді, як нужу годувала!.. (Панас Мирний); — Будуть чи не буде коней — промовчу про вас, а, боронь Боже, попадуся з ними — підете у тюрягу казенні блощиці годувати (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блощиця — блощи́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. блощиця — -і, ж. 1》 Невелика сплюснена хоботна комаха – паразит тварин і людини. 2》 Невелика хоботна комаха – паразит рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блощиця — БЛОЩИ́ЦЯ, і, ж. 1. Невелика сплюснута хоботна комаха ряду клопів – паразит людини і тварин. – Тут, прошу пана, найукусливіші блощиці на всі гори (І. Словник української мови у 20 томах
  4. блощиця — Блощи́ця, -ці, -цею; -щи́ці, -щи́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. блощиця — БЛОЩИ́ЦЯ, і, ж. 1. Невелика сплюснена хоботна комаха — паразит тварин і людини. — Тут, прошу пана, найукусливіші блощиці на всі гори (Фр. Словник української мови в 11 томах