1. Словник української мови в 11 томах

блякнути

БЛЯ́КНУТИ, ну, неш, недок.

1. Втрачати свіжість; в’янути, прив’ядати.

Сонцем не пригріте листя обпадало; Паростки.. блякнули і жовкли (Щог., Поезії, 1958, 215).

2. Ставати неяскравим; тьмяніти, затьмарюватися.

Блякне, згасає вечірня зоря (Шиян, Гроза.., 1956, 732);

*Образно. У пеклі війни чим далі, тим більше черствіло серце, і спогад цей [про Орисю] блякнути став (Головко, II, 1957, 516).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блякнути — бля́кнути дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. блякнути — -ну, -неш, недок. 1》 Втрачати свіжість; в'янути, прив'ядати. 2》 Ставати неяскравим; тьмяніти, затьмарюватися, вицвітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блякнути — Марніти, змарніти, помарніти, див. чахнути Словник чужослів Павло Штепа
  4. блякнути — БЛЯ́КНУТИ, ну, неш, недок. 1. Втрачати свіжість; в'янути, прив'ядати. Сонцем не пригріте листя обпадало; Паростки .. блякнули і жовкли (Я. Щоголів); Ще цвіли соняшники і жоржини.., але вже блякли, лисіли мальви під вікнами хати (В. Словник української мови у 20 томах
  5. блякнути — В'Я́НУТИ (про рослину — втрачати свіжість), ЗАВ'ЯДА́ТИ, БЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'ЯДА́ТИ, ПРИГОРЯ́ТИ (ПРИГОРА́ТИ) (частково); НИ́ДІТИ, ЧА́ХНУТИ, ЧЕ́ВРІТИ діал. (рости напівзів'ялою, миршавою). — Док. Словник синонімів української мови
  6. блякнути — Блякнути, -ну, -неш гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6. Словник української мови Грінченка